ОПОЛОНИЧОК, ЧКА,

Ополоничок, чка, м. 1) Ум. отъ ополоник. 2) Родъ дѣтской игры. Ив. 64. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 59.

Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»

ОПОЛОТИ →← ОПОЛОНИТИ, НЮ, НИШ,

T: 148